- вигорілий
- —————————————————————————————ви́горілийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
вигорілий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вигоріти … Український тлумачний словник
вигорілий об'єм пласта — выгоревший объем пласта volume of burned out part of reservoir *gebranntes Schichtenvolumen – частина об’єму нафтонасиченого пласта, через яку пройшов фронт горіння під час реалізації процесу внутрішньопластового горіння … Гірничий енциклопедичний словник
вилинялий — (який вицвів, утратив первісний, природний колір), вицвілий, полинялий, линялий, вигорілий, цвілий … Словник синонімів української мови
жовтий — а, е. 1) Який має забарвлення одного з основних кольорів спектра – середній між оранжевим і зеленим; який має колір золота, яєчного жовтка, соняшникового суцвіття. || Уживається як постійний епітет до деяких назв. || Зблідлий, змарнілий, із… … Український тлумачний словник
плішивий — а, е. 1) Який має плішину (у 1 знач.); лисий. || у знач. ім. пліши/вий, вого, ч. Той, хто має плішину на голові (звичайно на тім ї); лисий. 2) Позбавлений в окремих місцях рослинності, місцями вигорілий, вимоклий і т. ін … Український тлумачний словник
недогарок — рка, ч. 1) тільки мн., чого і без додатка. Те, що остаточно не згоріло, залишки після пожежі і т. ін. || Частина чого небудь, що з певних причин не може повністю згоріти, вигоріти. 2) Недогорілий шматок свічки. 3) Невикурена або недокурена… … Український тлумачний словник